У ніч проти 4 березня російська федерація здійснила масштабну повітряну атаку на територію України, застосувавши 149 ударних безпілотників. За інформацією командування Повітряних сил, дрони різних типів — серед яких Shahed, «Гербера», «Італмас» та інші — були запущені з напрямків Брянська, Курська, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також із тимчасово окупованого Гвардійського в Криму.
Про це розповідає Finway
Масштаби атаки та робота ППО
Українські сили протиповітряної оборони в ході нічної атаки змогли знищити або подавити 129 ворожих безпілотних літальних апаратів на північних, південних і східних напрямках. Однак залишки дронів потрапили у ціль — зафіксовано 19 влучань у 15 різних локаціях по всій країні, а також падіння уламків збитого дрона на ще одній локації.
«Зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації», – повідомляє командування.
Характер атак та міжнародна реакція
Російські війська системно застосовують широкий арсенал озброєння проти українських міст та цивільної інфраструктури: удари наносяться не лише дронами, а й ракетами, керованими авіабомбами, реактивними системами залпового вогню. Такі обстріли охоплюють усі регіони країни, створюючи загрозу життю цивільного населення та функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури.
Українська влада разом із міжнародними організаціями кваліфікують подібні атаки як воєнні злочини, вказуючи на їх цілеспрямований характер. Знищення чи пошкодження систем життєзабезпечення населення — електроенергії, теплопостачання, води, зв’язку, закладів охорони здоров’я — має на меті позбавити людей базових умов для життя, що, за оцінками правозахисників та дослідників, є ознаками геноцидних дій.
Зокрема, серед таких дій: публічне оголошення намірів щодо знищення українців як нації, цілеспрямовані обстріли інфраструктури, переслідування та знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях, депортація дітей та спроби змінити їхню ідентичність, знищення українських книг і культурних цінностей.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яку підписали 149 держав, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них незалежно від того, чи йдеться про воєнний чи мирний час. Згідно з Конвенцією, геноцид — це дії із наміром повністю або частково знищити певну національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До ознак геноциду належать вбивства членів групи, навмисне створення нестерпних умов життя, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її армія навмисно б’є по цивільних об’єктах і спричиняє руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних і водозабезпечувальних систем в українських містах і селах.