Кількість танкерів, що входять до так званого «тіньового» флоту російської федерації, суттєво зросла: на початку 2025 року їхня кількість становить від 300 до 600 одиниць, залежно від способу підрахунку. Для порівняння, на початку 2022 року цей показник не перевищував 100 суден. За інформацією аналітиків, приблизно 40% цих танкерів були придбані у продавців з країн Європейського Союзу, а більшість із них вже наближається до завершення середнього терміну експлуатації.
Про це розповідає Finway
Європейські країни посилюють контроль над тіньовим флотом рф
У відповідь на розширення тіньового флоту, держави Балтійського регіону впроваджують додаткові заходи контролю. Зокрема, Швеція та Данія, наслідуючи приклад Німеччини, запровадили вимоги про обов’язкове надання страхових документів для всіх танкерів, які проходять через їхні територіальні води в Балтійському морі. У разі відсутності належного страхування такі судна можуть потрапити до чорних списків США, Великої Британії та ЄС, що значно ускладнює їхню подальшу роботу.
Зростання підозр і блокування нових санкцій
Згідно з повідомленнями з країн Балтії, посилюються підозри щодо використання росією тіньового флоту не лише для обходу міжнародних санкцій, а й для проведення підривної діяльності. Зокрема, існують побоювання, що ці судна залучаються до пошкодження підводної інфраструктури, зокрема морських кабелів зв’язку.
«Країни Європи намагаються посилити боротьбу з тіньовим флотом РФ. Так, Швеція та Данія слідом за Німеччиною запровадили вимоги про обов’язкові страхові документи для танкерів, які проходять через їхні територіальні води в Балтійському морі. У разі відсутності належного страхування танкери можуть бути внесені до чорних списків США, Великої Британії та ЄС, що суттєво ускладнить їхню подальшу діяльність».
Водночас процес посилення санкцій ЄС наштовхується на опір окремих країн. Так, Словаччина вкотре заблокувала ухвалення 18-го пакету обмежувальних заходів проти російської федерації на рівні послів країн-членів ЄС. Причина — непідтримка ініціативи RePowerEU, яка передбачає повне припинення постачання російського природного газу до Євросоюзу з 1 січня 2028 року.