Внаслідок чергового обстрілу військами російської федерації постраждало селище Зеленівка, що входить до складу Херсонської міської громади. За інформацією міської військової адміністрації, внаслідок атаки отримали поранення двоє місцевих мешканців.
Про це розповідає Finway
Деталі обстрілу та стан постраждалих
За даними місцевої влади, унаслідок удару постраждали 60-річна жінка та 61-річний чоловік. Обоє дістали контузії, мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми. У жінки також зафіксовано уламкові поранення правого плеча та ноги, а чоловік отримав уламкове поранення правої стопи з подальшою ампутацією пальців. Потерпілих оперативно госпіталізували до лікарні, де їм надається необхідна медична допомога. Відомо, що на момент удару обидва перебували на подвір’ї.
«60-річна жінка і чоловік 61 року дістали контузії, мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми. У потерпілої також уламкові поранення правого плеча та ноги. У чоловіка — уламкове поранення правої стопи з ампутацією пальців», – йдеться в повідомленні.
Регулярні удари та ознаки геноцидних дій
Російські військові продовжують систематично обстрілювати українські міста та цивільну інфраструктуру різними видами озброєння, зокрема ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі дії фіксуються по всіх регіонах України.
Українська влада разом із міжнародними організаціями кваліфікує подібні обстріли як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер. Особливу стурбованість викликають атаки на об’єкти життєзабезпечення населення — енергетичні, водопостачальні, медичні заклади, що створюють загрозу для життя та здоров’я мирного населення.
Фахівці з права, дослідники геноцидів та правозахисники вказують, що під час повномасштабної війни росія здійснює дії, які можуть бути ознаками геноциду проти українського народу. Серед таких дій називають:
- публічні заяви російських офіційних осіб про нібито неіснування українського етносу та заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури, що забезпечує базові потреби цивільного населення;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції, вчителів, митців та носіїв української культури;
- запровадження освітніх систем, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортацію дітей без батьків до росії для зміни їхньої ідентичності;
- знищення української культурної спадщини, вилучення книг і викрадення артефактів.
Відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленої у 1948 році, країни-учасниці зобов’язані запобігати таким актам і притягати винних до відповідальності під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Ознаками геноциду є вбивства, завдання серйозних тілесних ушкоджень, створення умов для фізичного знищення групи, перешкоджання дітонародженню та насильницька передача дітей.
Керівництво росії продовжує заперечувати факти цілеспрямованих атак на цивільну інфраструктуру, хоча міжнародна спільнота визнає такі дії воєнними злочинами, що мають ознаки геноциду.