У ніч на 24 квітня російські військові здійснили масовану атаку на територію України, застосувавши дві балістичні ракети «Іскандер-М» та 107 ударних безпілотників, серед яких переважали «шахеди». За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, близько 70 безпілотників були іранського виробництва.
Про це розповідає Finway
Результати роботи протиповітряної оборони
Станом на 8:00 силами української протиповітряної оборони було знищено або подавлено 96 ворожих дронів типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших моделей, що атакували з півночі, півдня й сходу країни. Водночас зафіксовано прямі влучання двох балістичних ракет і десяти ударних безпілотників на дев’яти об’єктах, а також падіння уламків на ще двох локаціях.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 96 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили попереджають, що станом на ранок атака триває, у повітряному просторі України залишаються російські дрони.
Масштаби руйнувань та ознаки геноцидних дій
росія постійно застосовує різні типи озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для ураження українських міст і цивільної інфраструктури по всій країні. Українська влада та міжнародні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації, які мають цілеспрямований характер.
Удари по системах життєзабезпечення населення, лікарнях, об’єктах енергетики, водопостачання та зв’язку, а також позбавлення людей можливості отримувати медичну допомогу розглядаються як прояви геноцидних дій. Правники, дослідники геноцидів та правозахисники наголошують, що під час масштабної війни росія вчиняє всі види злочинів, які підпадають під визначення геноциду. Зокрема, це:
- оголошення намірів щодо знищення українців, зокрема через публічні заяви представників російської влади про неіснування українців як народу;
- заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли об’єктів критичної інфраструктури з метою позбавлення населення базових умов для життя;
- переслідування та знищення проукраїнських громадян на окупованих територіях;
- винищення представників інтелігенції, освітян, митців та носіїв української культури;
- нав’язування російських програм навчання на захоплених територіях для зміни ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої національної приналежності;
- знищення українських книг, пограбування музейних колекцій та викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яку ухвалила Генеральна Асамблея ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (наразі їх 149) запобігати актам геноциду та карати винних як у воєнний, так і в мирний час. За цією Конвенцією, геноцидом вважаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Серед ознак геноциду — вбивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на їхнє знищення, заборона дітонародження, насильницька передача дітей до інших груп, а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії продовжує заперечувати, що її збройні сили навмисно завдають ударів по об’єктах цивільної інфраструктури, внаслідок чого гинуть мирні мешканці та руйнуються лікарні, школи, дитячі садочки, енергетичні чи водозабезпечувальні об’єкти.