У першій половині 2025 року російський енергетичний сектор опинився в глибокій кризі: всі найбільші нафтові компанії рф зазнали значного скорочення прибутків. Зокрема, прибуток «Роснефть» впав на 68% – з ₽773 до ₽245 млрд (близько $3 млрд). Аналогічно, «Лукойл» задекларував ₽287 млрд проти ₽590 млрд за аналогічний період минулого року. Прибутковість «Газпром нафти» знизилася на 54% і склала лише ₽150 млрд, а «Газпром» за січень-червень скоротив чистий прибуток на 17%, до ₽322,8 млрд.
Про це розповідає Finway
Фінансовий тиск і наслідки для бюджету росії
Нафтогазова галузь, яка наповнює кожен четвертий рубль бюджету рф і становить майже 20% ВВП країни, втратила понад половину сальдованого прибутку – 50,4%. Водночас 45% компаній завершили перше півріччя зі збитками, загальна сума яких досягла ₽749,5 млрд. Це свідчить про стрімке погіршення фінансового стану галузі, яка традиційно є донором для російської економіки і бюджету.
Вплив атак дронів та позиція Китаю
Значний вплив на енергетичний сектор рф мали атаки українських дронів. Найбільший російський нафтотермінал на Балтиці – Усть-Луга – у вересні змушений працювати лише на 50% потужності через пошкодження трубопровідної інфраструктури. Окрім того, потужності компанії «Новатек» у цьому порту значно постраждали, а ремонт може тривати до пів року.
Куйбишевський нафтопереробний завод став уже п’ятим НПЗ рф, що зупинив роботу внаслідок удару дронами 28 серпня. Атаки тривають: 30 серпня Сили оборони України вразили Краснодарський та Сизранський нафтопереробні заводи, а напередодні – станцію перекачування нафтопродуктів у Брянській області. За підрахунками аналітиків, українські сили вже уразили майже всі основні НПЗ рф у радіусі близько 1 000 км.
“Україна вивела з ладу 20% потужностей нафтопереробних підприємств Росії”.
Це, на думку експертів, може призвести до дефіциту бензину, прискорити інфляцію і дестабілізувати макроекономічну ситуацію в країні. Влада рф вже офіційно визнала, що темпи економічного зростання за перше півріччя сповільнилися у 11 разів.
Додатковим викликом для москви стає позиція Китаю, одного з ключових партнерів. Пекін відмовився від будівництва нового газопроводу «Сила Сибіру 2» і запропонував лише розширити існуючий маршрут «Сила Сибіру 1» на 6 млрд кубометрів щорічно – до 44 млрд із 2031 року. Це не вирішує проблему втрати рф європейських ринків газу, хоча дозволить «Газпрому» отримувати додатково близько $1,5 млрд на рік.