Внаслідок масованих обстрілів з боку російської армії за минулу добу у Донецькій та Дніпропетровській областях зафіксовано численні людські жертви й руйнування цивільної інфраструктури. Загалом загинули четверо людей, а ще десятеро дістали поранення різного ступеня тяжкості.
Про це розповідає Finway
Обстріли на Донеччині: загиблі та поранені серед мирного населення
Голова Донецької обласної адміністрації Вадим Філашкін повідомив про три смертельні випадки серед мешканців регіону та шістьох поранених. Найбільше постраждали Покровський, Краматорський і Бахмутський райони. У Добропіллі внаслідок ворожих атак загинула одна людина, ще четверо отримали поранення. У Миколаївці Краматорського району обстріли призвели до загибелі двох осіб та пошкодження технічних приміщень. Також пошкоджено приватні будинки й автомобілі у Слов’янську, а в Дружківці поранено двох людей. У Бахмутському районі, у Різниківці та Свято-Покровському Сіверської громади, пошкоджено житлові будинки.
Ситуація на Дніпропетровщині та Херсонщині: нові атаки та руйнування
У Дніпропетровській області, за словами голови Олександра Ганджі, одна людина загинула, ще четверо отримали поранення внаслідок понад 20 атак безпілотниками, артилерією та авіабомбами на п’ять районів області. Зокрема, у Дніпрі пораненого чоловіка госпіталізували у стані середньої тяжкості, у Синельниківському районі загинув місцевий мешканець і постраждала жінка. У Павлограді дістали поранення двоє чоловіків — один перебуває в лікарні, іншому призначено амбулаторне лікування.
На Херсонщині російські військові вдарили по низці населених пунктів, включаючи обласний центр. За словами голови області Олександра Прокудіна, обстріли були спрямовані на критичну та соціальну інфраструктуру. Серед пошкоджень — житлові будинки, автозаправна станція, сільськогосподарська техніка та приватні автомобілі. Внаслідок цих атак поранено 12 осіб, серед яких одна дитина.
«Краматорський район. У Миколаївці загинули 2 людини, пошкоджено технічні приміщення. У Слов’янську пошкоджено приватний будинок і автівку. У Дружківці поранено 2 людини», – заявив голова області.
Російські військові систематично застосовують широкий арсенал озброєння — від ударних безпілотників до ракет, авіабомб і реактивних систем залпового вогню — для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури в усіх регіонах країни. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їхній цілеспрямованості.
Обстріли систем життєзабезпечення, лікарень, об’єктів енергетики та зв’язку з метою позбавити людей доступу до базових послуг і допомоги розглядаються як ознака геноцидних дій. Правозахисники та дослідники геноцидів зазначають, що росія під час масштабної війни вчиняє всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду: від публічних закликів до знищення українців, цілеспрямованих атак на цивільне населення до депортації дітей та нищення української культури на окупованих територіях.
У 1948 році Генеральна асамблея ООН ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. На сьогодні 149 країн-учасниць взяли на себе зобов’язання запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Відповідно до Конвенції, геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Серед ознак — вбивство членів групи, створення умов, що ведуть до її знищення, перешкоджання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її війська завдають цілеспрямованих ударів по цивільних об’єктах, убиваючи мирних мешканців і руйнуючи важливу соціальну інфраструктуру України.