Володимир Путін нещодавно звернувся до провідних російських бізнесменів із пропозицією підтримати фінансування військових потреб, що, на думку експертів, може означати порушення домовленостей, укладених із олігархами на початку його президентства. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту дослідження війни у своєму звіті від 27 березня.
Про це розповідає Finway
Порушення старих домовленостей та нові вимоги
На зустрічі з російськими олігархами Путін закликав їх надати фінансову підтримку державі, хоча ще у 2000 році він пообіцяв бізнесу, що не націоналізуватиме їхні активи, якщо вони не втручатимуться у політику і залишатимуться лояльними президенту. Тоді він також гарантував збереження приватизації майна, що відбулася в 1990-х роках. Проте за даними аналітиків, упродовж останніх років кремль послідовно посилює курс на поступову націоналізацію, особливо у період повномасштабної війни проти України.
«Ймовірне прохання Путіна до провідних російських бізнесменів пожертвувати гроші російській державі загрожує порушенням обіцянки не націоналізувати активи російських олігархів, яку він дав їм невдовзі після захоплення влади».
Реакція кремля та позиція бізнесу
Прессекретар кремля Дмитро Пєсков заперечив вимогу Путіна щодо обов’язкової фінансової підтримки, проте підкреслив, що багато бізнесменів, які розпочали свою діяльність у 1990-х роках, «вважають своїм обов’язком» допомагати державі фінансово. За оцінками експертів, такі заяви та згадка про приватизацію можуть свідчити про спробу нав’язати бізнесу модель поведінки, яку очікує уряд рф в умовах посилення цензури.
Аналітики Інституту дослідження війни також звертають увагу на те, що кремль активізує репресії проти інтернет-ресурсів, зокрема Telegram, прагнучи нейтралізувати вплив бізнесу, який міг би чинити опір спробам націоналізації, використовуючи інформаційний простір.
За інформацією джерел, на закритій зустрічі Путін запропонував бізнесменам робити добровільні внески до бюджету для фінансування війни. Подейкують, що ідея залучити бізнес до фінансування військових потреб належить голові «Роснефти» Ігорю Сєчіну, який виклав її у листі до президента. Деякі учасники зустрічі, зокрема Сулейман Керімов, одразу погодилися на пропозицію, пообіцявши внести значні суми – до 100 мільярдів рублів.
Зазначається, що деталі подібних зустрічей у кремлі не розголошують, а після початку війни проти України список учасників тримають у таємниці.