Українські аграрії у прифронтових регіонах продовжують роботу попри активні бойові дії, регулярно збираючи врожай під обстрілами та намагаючись зберегти свої господарства у складних умовах війни. Ситуація значно ускладнилася після підриву окупантами Каховської гідроелектростанції, що призвело до фактичної зупинки систем зрошення у південних областях. Додатково росія регулярно атакує залізничну інфраструктуру, а агроекспорту чиниться тиск з боку країн ЄС, де фермери блокують українські поставки. Всі ці фактори суттєво вплинули на врожайність у ключових регіонах півдня країни.
Про це розповідає Finway
Різке падіння врожайності після підриву ГЕС
До руйнування Каховської ГЕС у 2021 році врожайність зернових та зернобобових культур у південних областях була значно вищою. Зокрема, на Запоріжжі збирали 37,9 центнера на гектар, на Херсонщині – 43,4 центнера на гектар, а на Миколаївщині – 41,3 центнера на гектар. Вже у 2024 році ці показники суттєво знизилися: на Запоріжжі – до 30,2 центнера на гектар, на Херсонщині – до 31,9, а на Миколаївщині – до 34,4 центнера на гектар. Таке падіння врожайності напряму пов’язане із втратою зрошення та посиленням бойових дій на півдні.
Постійна загроза обстрілів та проблеми підтримки сектору
“Однак найбільший виклик для фермерів у прифронтових областях – постійні ворожі обстріли зерносховищ, ферм, інфраструктури тощо”.
Окрім втрати зрошення, фермери стикаються з безперервними обстрілами з боку рф, що призводить до руйнування зерносховищ, сільськогосподарської техніки та інфраструктури. Для підтримки агропромислового комплексу уряд планує спрямувати 13,1 млрд гривень на розвиток систем зрошення у держбюджеті на 2026 рік. Водночас у профільному парламентському комітеті наголошують, що цієї суми недостатньо для компенсації втрат, яких сектор зазнав через війну та зниження врожайності.