Офіс генерального прокурора України передав до Міжнародного кримінального суду (МКС) докази, що включають свідчення понад 400 потерпілих і очевидців, аналіз рішень російських судів, офіційні документи та інші матеріали. Протягом чотирьох років ці матеріали збирали правозахисники та правоохоронці. Про це повідомили під час пресконференції, присвяченої проблемі депортації українських ув’язнених до росії.
Про це розповідає Finway
Масштаби незаконної депортації та розслідування
У центрі уваги перебуває депортація близько 1800 українських в’язнів із пенітенціарних установ Херсонської та Миколаївської областей. Як повідомив представник Офісу генпрокурора Олександр Зюсь, спочатку цих людей незаконно перемістили на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, а потім – депортували до установ виконання покарань на території російської федерації.
«У фокусі уваги була депортація близько 1800 українських в’язнів із закладів виконання покарань на території Херсонської та Миколаївської областей. Усі вони були спочатку незаконно переміщені на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, а потім депортовані до окремих установ виконання покарань на території Російської Федерації», – зазначив представник Офісу генпрокурора України Олександр Зюсь.
У межах національних розслідувань уже винесено вирок одному з посадовців рф щодо злочинів у Миколаївській області. Ще сім кримінальних проваджень стосовно семи осіб наразі розглядаються у судах за поданням прокурорів із Херсонської області. За словами Зюся, слідство ведеться за кількома напрямами: незаконне переміщення і депортація, неналежні умови утримання, а також факти тортур і катування українських в’язнів. Ці злочини стосуються як цивільних осіб, так і військовополонених, які нерідко перебувають у тих самих установах виконання покарань на території рф.
Проблеми повернення та відсутність державної підтримки
Анна Скрипка, правозахисниця громадської організації «Захист в’язнів України», з початку повномасштабного вторгнення збирає інформацію про українських ув’язнених, які перебувають в окупації, а також свідчення тих, кому вдалося повернутися. Вона допомагає депортованим повернутися на батьківщину, однак, за її словами, нині близько 300–450 осіб досі залишаються у місцях несвободи на території рф.
Правозахисниця відзначає, що навіть після завершення терміну покарання українців повторно затримують і утримують у центрах для іноземних громадян. Приблизно 50 осіб зараз очікують на повернення до України, серед них є хворі та люди з ВІЛ, які роками не отримують терапії. Для багатьох із них немає реального механізму повернення, а єдиний шлях – це обмін. Скрипка підкреслює відсутність в Україні системної державної допомоги цим людям: немає окремої програми повернення, належної підтримки чи реабілітації після повернення. Це питання життя і смерті, оскільки люди не отримують необхідної медичної допомоги.
Тема депортації українських в’язнів неодноразово піднімалася в медіа та під час публічних заходів. Зокрема, у документальному фільмі «Поверніть мене додому», створеному журналістами, показано шлях депортованих українців до повернення. А під час презентації фільму в Києві у липні 2024 року питання обговорювали правозахисники, представники прокуратури та тодішній міністр юстиції Денис Малюська.