Міжнародний валютний фонд виступив із критикою поточної економічної політики Китаю, наголосивши на необхідності переорієнтації моделі зростання країни зі ставки на експорт на стимулювання внутрішнього споживчого попиту. Представники фонду заявили, що існуючий підхід призводить до неефективного розподілу ресурсів всередині країни та створює ризики для глобальної економіки.
Про це розповідає Finway
Проблеми профіциту та вплив на світову економіку
У щорічному огляді економіки Китаю, підготовленому МВФ у рамках консультацій за статтею IV, вказується на значний профіцит поточного рахунку КНР, що має “негативні побічні ефекти для торговельних партнерів”. Значну частину цього профіциту МВФ пов’язує зі зростанням експорту, зумовленим “реальним знеціненям юаня”. Зниження курсу китайської валюти з урахуванням інфляції підвищує конкурентоспроможність експорту, але водночас посилює дисбаланси у світовій торгівлі.
«Перехід до моделі зростання, заснованої на споживанні, повинен стати пріоритетним завданням», – йдеться в заяві.
Деякі тези МВФ перегукуються з давньою критикою з боку США та інших розвинених економік. Також відзначено, що оцінки МВФ відповідають висновкам аналітиків Goldman Sachs, які ще у листопаді минулого року попереджали: збільшення експортного потенціалу Китаю негативно впливає на світову економіку.
Позиція Пекіна та перспективи економічного зростання
Офіційний представник Китаю у виконавчій раді МВФ Чженсінь Чжан не погодився з претензіями, заявивши, що зростання експорту Китаю у 2025 році було зумовлене переважно підвищенням конкурентоспроможності та інноваційним розвитком країни, а також швидкими поставками на фоні нової торговельної політики США. Тим не менш, виконавча рада МВФ закликає Китай до глибоких змін економічної стратегії, які передбачають не лише макроекономічну підтримку, а й структурні реформи для розвитку внутрішнього ринку.
МВФ прогнозує, що після зростання ВВП на 5% у 2025 році темпи економічного розвитку Китаю у 2026 році сповільняться до 4,5%. Аналітики очікують, що цільовий показник зростання на наступний рік буде встановлений у межах 4,5–5%.
У цьогорічній доповіді МВФ термін «зовнішні дисбаланси» згадується понад десять разів, тоді як у минулорічному звіті він був відсутній. Профіцит поточного рахунку Китаю за підсумками року склав 3,3% ВВП, що більш ніж удвічі перевищило попередній прогноз МВФ на рівні 1,5%. Представник Китаю вважає цю оцінку завищеною.
За підрахунками Bloomberg, профіцит досяг 3,7% ВВП завдяки рекордному торговельному надлишку — $1,2 трлн. Економісти вважають, що у найближчі три роки цей показник може досягти 1% світового ВВП — найвищого рівня для однієї країни в історії.
МВФ прогнозує, що до 2030 року профіцит зменшиться до 2,2% ВВП Китаю, проте це все ще вище за “нормальний” рівень у 0,9%. Також фонд відзначає, що ослаблений юань дає китайським товарам перевагу на світових ринках, тоді як імпорт залишається низьким через слабкий внутрішній попит. За оцінками експертів, курс юаня недооцінений приблизно на 16%.