Протягом найближчих 5-10 років на території колишнього Каховського водосховища, навіть без активного втручання людини, відбудуться разючі зміни. За словами віце-президента Професійної асоціації екологів України Валентина Щербини, на місці водосховища вже починає формуватися природна екосистема, характерна для цього регіону.
Про це розповідає Finway
Відновлення Великого Лугу: природний шлях без втручання людини
Експерт наголошує, що відновлювати штучне водосховище або забудовувати територію недоцільно — природа самостійно повертає собі ці землі. Він нагадав, що ці простори історично були частиною Великого Лугу Запорізького — унікального природного комплексу, який мав вагоме екологічне значення та забезпечував кліматичний, гідрологічний і біологічний баланс басейну середнього й нижнього Дніпра. Родючі ґрунти, багата фауна та розвинене сільське господарство робили цю територію схожою за продуктивністю до долини Нілу.
Щербина зазначає, що екосистема, завдяки своїм властивостям гнучкості і стійкості, почала відновлюватися з перших днів після прориву, і ці процеси вже помітні, попри воєнні дії.
“І ось ця екосистема, завдяки своїй гнучкості, стійкості, пластичності — це стандартні властивості екосистем, — відновлюється. І протягом тисячоліть тут було так. Що стосується тепер — вона відновлюється з першого дня після того, як хвиля прориву пройшла. І ми зараз у режимі реального часу це спостерігаємо, незважаючи на війну”, — підкреслив Щербина.
За його словами, територія регулярно зазнавала затоплень і повеней, тому місцеві плавні пристосовані до різких коливань рівня води. Після руйнування дамби загинула значна кількість риби, постраждали 85 рибних господарств, зокрема херсонський осетровий завод.
Особливо великі втрати понесло маточне поголів’я осетрових, відновлення чисельності яких може тривати десятки років. Водночас, для інших видів риб відновлення йде швидше. Прорив дамби також спричинив потрапляння значної кількості прісної води у нижню течію Дніпра та морські акваторії, що вплинуло на фауну, яка пристосована до певної солоності води.
Відновлення природи та потенціал екосистеми
Попри труднощі, екосистеми мають великий потенціал до самовідновлення. Для багатьох видів риб відкриття природного русла Дніпра створило сприятливі умови для міграції та нересту. Проте знищення водосховища стало серйозним стресом і для птахів, особливо у період гніздування, а також могло призвести до зникнення окремих ендемічних видів тварин, які мешкали лише в цьому регіоні.
Еколог вважає, що щонайменше два види ендемічних мурашок могли повністю зникнути, оскільки їхнє середовище було затоплене. Постраждали також популяції сліпака піщаного, емуранчика Фальц-Фейна, деяких видів мишей, плазунів, зокрема гадюк і жовтобрюхів. Остаточні масштаби втрат стануть відомі після проведення ґрунтовних польових досліджень.
Разом із тим, після того як вода відступила, залишився родючий ґрунт, який інтенсивно заростає вербами — вже сформувалися зарості заввишки 3-4 метри. Ці насадження стабілізують ґрунт, запобігають його ерозії та створюють передумови для подальшого формування багатого природного середовища. Згодом вербові зарості природним шляхом розріджуватимуться, поступаючись місцем тополі, осокору та іншим породам.
Динаміка відновлення ландшафтів значно відрізняється між правобережною і лівобережною частинами через особливості будови та масштаби затоплення. Наразі вище греблі природно відновлюються екосистеми Великого Лугу Запорізького — плавні, заплавні ліси та водно-болотні угіддя.
Якщо уникнути людського втручання, територія самостійно стабілізується та за кілька десятків років перетвориться на складну і стійку природну систему. Швидкість цього процесу залежить, зокрема, від зарегульованості течії Дніпра та впливу людини. Очікується, що до завершення бойових дій природа продовжить відновлення ще щонайменше п’ять років, а через 50-100 років територія повернеться до стану вільнотекучої річки і природних екосистем річкової долини.
За прогнозами експертів, збільшення річкового стоку та підвищення швидкості течії сприятимуть екологічному оздоровленню Дніпровсько-Бузького лиману та акваторії Чорного моря.
Підрив Каховської ГЕС: наслідки та сучасний стан
6 червня 2023 року росія підірвала Каховську ГЕС, що призвело до значного підняття рівня води в Дніпрі та масштабного затоплення. Українські служби рятували мешканців і тварин, проте про кількість постраждалих у тимчасово окупованих районах відомостей немає, хоча очевидці повідомляли про загиблих.
Через кілька днів після підриву Каховське водосховище спорожніло, створивши загрозу для охолодження Запорізької АЕС. Втім, рівень води вдалося стабілізувати, за ним стежать фахівці МАГАТЕ. Наразі розробляються проєкти відновлення греблі та водосховища, які можливі лише після повернення контролю над територією.
Останні супутникові знімки підтверджують, що територія колишнього водосховища активно заростає, навколо русла Дніпра з’явилася нова зелень, а на дні були знайдені стародавні козацькі човни. У березні 2024 року на супутникових фото було зафіксовано, що води знову займають простір, наближаючись до природного ландшафту Великого Лугу.
Паралельно, у квітні 2026 року у рф прорив дамби біля Орська також спричинив затоплення житлових будинків, евакуацію населення та зупинку нафтопереробного заводу. Експерти аналізують потенційні загрози, які можуть нести удари рф по Дніпровській та Дністровській ГЕС.