У ніч на 28 квітня у Києві сили протиповітряної оборони активно реагували на чергову атаку російських безпілотників, про що повідомив мер столиці Віталій Кличко. Зокрема, зафіксовано роботу ППО на Оболоні, а згодом стало відомо про інцидент у Шевченківському районі.
Про це розповідає Finway
Наслідки падіння уламків дрона у Києві
У Шевченківському районі столиці уламки збитого безпілотника впали на одну з вулиць, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. За попередніми даними медиків, одна людина зазнала поранень. Крім того, уламки дрона потрапили на дах недобудованої будівлі, що спричинило пожежу, яку оперативно ліквідували рятувальники.
«Внаслідок цього сталося зіткнення автівок на одній із вулиць. За попередніми даними медиків, є один постраждалий. Також уламки впали на дах недобудови в Шевченківському районі, спричинивши пожежу».
У Солом’янському районі уламки дрона впали на територію цвинтаря, що також підтверджують представники міської влади.
Масштаби атак і юридична кваліфікація дій рф
Повітряні сили раніше попередили мешканців Києва про наближення безпілотників курсом у напрямку столиці. Подібні атаки з використанням різних видів озброєння – ударних БпЛА, ракет, авіабомб та реактивних систем залпового вогню – стали регулярною загрозою для українських міст та цивільної інфраструктури по всій країні.
Українська влада та міжнародна спільнота розцінюють подібні удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому та систематичному характері. Особливу увагу звертають на удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я, які позбавляють людей доступу до електроенергії, води, тепла, зв’язку й медичної допомоги. Такі дії мають ознаки геноциду відповідно до міжнародного права.
Правники й правозахисники підкреслюють, що рф під час повномасштабної війни здійснює всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, включно з цілеспрямованими обстрілами життєво важливих об’єктів, переслідуванням громадян із проукраїнською позицією, знищенням інтелігенції, депортацією дітей, публічними закликами до знищення українців та руйнуванням культурної спадщини.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. На сьогодні 149 країн-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за їх вчинення як у воєнний, так і в мирний час.
Попри численні докази, керівництво росії продовжує заперечувати цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі українських міст та сіл, а також відповідальність за загибель мирного населення та руйнування об’єктів енергетики, медицини й освіти.