У січні-лютому 2026 року експорт сталі з Китаю скоротився на 8,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склавши 15,59 млн тонн. Основною причиною цього стало впровадження нових вимог до отримання експортних ліцензій, що сповільнило темпи поставок за кордон.
Про це розповідає Finway
«Наприкінці минулого року Пекін представив план впровадження з 2026 року системи ліцензування для регулювання експорту сталі, оскільки активні поставки на закордонні ринки викликали зростання протекціоністської реакції в багатьох країнах».
Збільшення імпорту залізної руди та виробництва чавуну
Водночас у перші два місяці 2026 року Китай підвищив імпорт залізної руди на 10% – до 210,02 млн тонн, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Основний приріст забезпечила Австралія, яка залишається найбільшим постачальником, а також зростання внутрішнього попиту на сировину.
Китай традиційно об’єднує дані за січень і лютий для врахування впливу святкування Місячного Нового року у лютому. За цей період середньодобове виробництво чавуну, яке є індикатором попиту на руду, збільшилося на 1,2% у річному вимірі. Показник склав у середньому 105,01 млн тонн на місяць, хоча у грудні він був вищим – 119,65 млн тонн.
Тенденції зовнішньої торгівлі Китаю
Попри скорочення експорту сталі, загальний експортний показник Китаю у січні-лютому 2026 року продемонстрував стрімке зростання – майже на 22% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, що значно перевищило середній прогноз економістів у 7,2%. Імпорт також зріс майже на 20%. В результаті торговий профіцит досяг рекордної позначки у 214 млрд доларів.
У географічному розрізі, найбільше скорочення експорту зафіксовано щодо США – мінус 11%. Натомість експорт до Африки зріс майже на 50%, до країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) – на понад 29%, а до Європейського Союзу – майже на 28%.
Загальні обсяги зовнішньої торгівлі Китаю за два місяці 2026 року збільшилися на 18,3% у річному обчисленні, досягнувши 7,73 трлн юанів (приблизно 1,12 трлн доларів). З них експорт склав 4,62 трлн юанів (зростання на 19,2%), а імпорт – 3,11 трлн юанів (на 17,1% більше, ніж роком раніше).
Високі темпи закордонних продажів Китаю були зафіксовані ще до ескалації конфлікту на Близькому Сході, однак подальше загострення ситуації в регіоні може створити нові ризики для китайської економіки та глобальних торгових потоків.