Внаслідок російської ракетної атаки на Дніпро, що сталася в ніч на 2 червня, кількість загиблих у місті сягнула восьми осіб, серед яких – дитина. Про це повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, у лікарні помер ще один постраждалий, 60-річний чоловік, якого не вдалося врятувати через тяжкі травми.
Про це розповідає Finway
Серед загиблих – дитина, десятки потерпілих у Дніпрі та Києві
Пізніше рятувальники дістали з-під завалів чотириповерхового житлового будинку тіло хлопчика, 2023 року народження. Трагедія забрала життя вже вісьмох людей. За інформацією обласної влади, у результаті атаки постраждало 35 осіб, зокрема троє дітей. Двадцятеро поранених госпіталізовано, четверо з них перебувають у важкому стані.
Російські ракети та дрони пошкодили близько 50 будинків у Дніпрі, а також більше двох тисяч вікон. На місці трагедії безперервно працюють екстрені служби, триває обстеження завданої шкоди.
«На жаль, медикам не вдалося врятувати 60-річного чоловіка. Його травми виявилися занадто важкими. Нічна ворожа атака на місто забрала 7 життів».
Ситуація у Києві та наслідки масованої атаки
У Києві, за повідомленням міського голови Віталія Кличка, кількість поранених зросла до 65 осіб, з них троє – діти. Госпіталізовано 38 потерпілих, а кількість людей, які звертаються за допомогою, продовжує зростати. Попередньо повідомлялося про чотирьох загиблих у столиці.
Під час обстрілу в Києві було пошкоджено приміщення амбулаторії №5 на вулиці Академіка Заболотного, яка є однією з найбільших у Голосіївському районі та обслуговує близько 20 тисяч пацієнтів.
За даними Повітряних сил, в ніч на 2 червня росія застосувала 73 ракети та 656 безпілотників по території України, з яких сили ППО збили 40 ракет і 602 дрони. Регулярні удари із застосуванням ракет, дронів-камікадзе, КАБів та реактивних систем залпового вогню спрямовані на цивільну інфраструктуру в різних регіонах країни.
Українська влада та міжнародні правозахисні організації кваліфікують подібні атаки як воєнні злочини російської федерації та підкреслюють їх цілеспрямований характер. Особливо наголошується на обстрілах об’єктів життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, що призводить до відсутності електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, що є однією з ознак геноцидних дій.
Правники, дослідники геноцидів і правозахисники зауважують, що під час широкомасштабної війни росія здійснює щодо громадян України дії, які можуть підпадати під визначення геноциду. Серед них – оголошення намірів знищити українців, публічні заклики до ліквідації нації, цілеспрямовані обстріли критичної інфраструктури, переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення інтелігенції, депортація дітей та знищення культурних цінностей.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (зараз їх 149) запобігати актам геноциду та карати винних у такі дії як у воєнний, так і в мирний час. Геноцид визначається як дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу, зокрема шляхом вбивства її членів, створення нестерпних умов для життя, перешкоджання народженню дітей, насильницького переміщення та публічного підбурювання до таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує факти завдання цілеспрямованих ударів по цивільних об’єктах міст і сіл України, а також знищення лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водопостачання.