Кількість постраждалих від обстрілів у Дніпропетровській області зросла до 28

|
Кількість постраждалих від обстрілів у Дніпропетровській області зросла до 28

Протягом дня російські війська здійснили 40 атак на чотири райони Дніпропетровської області, використовуючи артилерію та безпілотники. Про це повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

Про це розповідає Finway

Наслідки російських обстрілів у Нікопольському районі

Під ворожим вогнем опинилися міста та громади Нікопольського району: Нікополь, Марганецька, Мирівська, Покровська і Червоногригорівська. Пошкодження отримали житлові будинки, автозаправна станція та автомобіль. Унаслідок обстрілу було поранено 51-річного чоловіка, якого госпіталізували до лікарні у стані середньої тяжкості.

Атаки не оминули також громади Самарівського, Синельниківського та Криворізького районів, де зафіксовано руйнування інфраструктури та майна місцевих мешканців.

Збільшення кількості постраждалих у Дніпрі

За словами Олександра Ганжі, після нічної атаки рф у Дніпрі ще п’ятеро жителів звернулися по медичну допомогу. Всі ці постраждалі отримують амбулаторне лікування. Загалом кількість поранених у Дніпрі досягла 28 осіб, з яких 8 перебувають у лікарнях.

«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Марганецька, Мирівська, Покровська і Червоногригорівська громади. Пошкоджені житлові будинки, заправка, автомобіль. Поранений 51-річний чоловік. Він у лікарні в стані середньої тяжкості», – заявив він.

Вранці повідомлялося про 18 постраждалих від нічної атаки російських сил на Дніпро, проте вже протягом доби кількість поранених зросла. Внаслідок нічних обстрілів постраждали також мешканці інших районів області.

Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру різними типами озброєнь: ударними безпілотниками, ракетами, авіабомбами та реактивними системами залпового вогню.

Ознаки геноцидних дій та правова оцінка

Українська влада та міжнародні організації розцінюють подібні удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Обстріли об’єктів життєзабезпечення населення та медичних закладів, позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку і доступу до медичної допомоги є ознакою геноцидних дій.

Під час повномасштабного вторгнення росія застосовує різні форми насильства, які, на думку правозахисників і дослідників, можуть підпадати під визначення геноциду: від публічних закликів до знищення українців до цілеспрямованого знищення інтелігенції, депортації дітей, руйнування культурної спадщини та зміни ідентичності на окупованих територіях.

Конвенція ООН про запобігання геноциду та покарання за нього, ухвалена 1948 року і ратифікована 149 країнами світу, зобов’язує держави-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний і мирний час. Згідно з документом, геноцидом вважаються дії, спрямовані на часткове або повне знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом убивств, заподіяння тяжких ушкоджень, створення умов, що ведуть до фізичного знищення, перешкоджання дітонародженню чи насильницької передачі дітей.

Керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі в Україні, однак обстріли лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водопостачання тривають.