Гігантські інвазивні богомоли стрімко захоплюють території Європи, перетворюючись на значну загрозу для місцевого біорізноманіття. Вчені з Музею археології та природничих наук встановили, що два види богомолів — Hierodula tenuidentata і Hierodula patellifera — офіційно визнані інвазивними чужорідними видами на території Європи.
Про це розповідає Finway
Біологічні особливості та фактори поширення
Богомоли завжди були об’єктом пильної уваги дослідників через свою унікальність та важливу екологічну роль — місцеві види часто виступають індикаторами здоров’я екосистем. Однак нині ситуація змінилася: інвазивні види здатні не лише сигналізувати про стан довкілля, але й негативно впливати на нього. За словами провідного автора дослідження Роберто Баттістона, ці богомоли все активніше поширюються на північ, і цьому, ймовірно, сприяє зміна клімату.
Дослідження показують, що ці види перебувають у Європі вже близько десяти років, а їхня чисельність особливо швидко зростає у середземноморських і континентальних регіонах. Висока адаптивність і репродуктивна здатність дозволяють їм створювати численні потомства: з однієї яйцевої капсули може вилупитися до 200 дитинчат — це майже вдвічі більше, ніж у місцевих європейських богомолів (Mantis religiosa). Крім того, серед молодняка спостерігається низький рівень канібалізму, що прискорює зростання популяцій.
Загроза для екосистем і місцевої фауни
Небезпека інвазивних богомолів полягає не лише у їхній чисельності. Вони здатні порушувати існування місцевих видів, зокрема шляхом залучення місцевих самців до спроб спарювання, які часто закінчуються хижацтвом. Окрім того, богомоли живляться багатьма видами комах, зокрема ключовими запилювачами — медоносними бджолами, а також дрібними хребетними, які перебувають під захистом, такими як ящірки та деревні жаби.
«Дані вказують, що ці види присутні в Європі близько 10 років, проте їхні популяції надзвичайно швидко зростають у середземноморському та континентальних регіонах. За словами Баттістона, богомоли все більше просуваються на північ, і цьому, ймовірно, сприяє зміна клімату. Оскільки ці види богомолів великі та цікаві, вони часто викликають більше цікавості, ніж занепокоєння».
Виявлено також, що основними природними хижаками інвазивних богомолів є домашні кішки — на них припадає близько 45% задокументованих випадків хижацтва. Однак кішки не розрізняють інвазивних та місцевих богомолів, що може призвести до подальшого зменшення чисельності вже і так вразливих місцевих популяцій.
Таким чином, поширення гігантських інвазивних богомолів становить серйозну загрозу для біорізноманіття Європи, змінюючи баланс у місцевих екосистемах та ставлячи під ризик багато видів фауни.