Світовий борг у другому кварталі поточного року сягнув нового історичного максимуму — $307 трильйонів. Незважаючи на жорсткіші умови кредитування, спричинені підвищенням відсоткових ставок, зростання боргових зобов’язань не сповільнилося. Найбільший внесок у це зробили економіки США та Японії.
Про це розповідає Finway
Динаміка співвідношення боргу до ВВП
За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), упродовж першого півріччя 2023 року глобальний борг у доларовому еквіваленті збільшився на $10 трлн, а за останні десять років — на $100 трлн. Це призвело до зростання співвідношення боргу до ВВП, яке вже другий квартал поспіль підвищується та досягло 336%.
Аналітики вказують, що причиною такого зростання стала комбінація уповільнення економічного розвитку та зниження темпів інфляції, через що номінальний ВВП збільшувався повільніше, ніж боргові показники.
«Співвідношення боргу до ВВП фактично відновило висхідну траєкторію», — заявив Емре Тіфтік, директор з досліджень сталого розвитку IIF, на прес-конференції.
Фахівці наголошують, що нинішнє зростання відбувається після семи поспіль кварталів зниження боргових коефіцієнтів, що відображає послаблення інфляційного тиску.
Прогнози щодо подальшого зростання та регіональні відмінності
IIF прогнозує, що до кінця року співвідношення боргу до світового випуску може перевищити 337%, навіть якщо зростання заробітних плат та цін залишатиметься помірним. Експерти застерігають, що подальше накопичення боргів може змусити уряди, підприємства та домогосподарства скорочувати витрати, що негативно вплине на економічне зростання та рівень життя.
Понад 80% нового боргу за останній період припадає на розвинені країни, серед яких лідирують США, Японія, Велика Британія та Франція. На ринках, що розвиваються, основні прирости спостерігаються в Китаї, Індії та Бразилії.
Фахівці відзначають, що вперше за тривалий час динаміка боргу на ринках, що розвиваються, виглядає ліпше, ніж у розвинених економіках. Причиною цього є повільніше повернення розвинених країн до докризових фіскальних позицій після пандемії та додаткові виклики, пов’язані з енергетичною кризою через війну в Україні.
Згідно зі звітом, борг домогосподарств до ВВП на ринках, що розвиваються, все ще перевищує доковідні рівні, переважно через Китай, Корею та Таїланд. Водночас на зрілих ринках цей показник впав до найнижчого рівня за останні двадцять років.
Попри це, експерти вважають, що боргове навантаження на споживачів залишається під контролем. Якщо інфляційний тиск збережеться, фінансовий стан домогосподарств, особливо у США, може стати захистом проти подальшого підвищення ставок Федеральною резервною системою.