Дев’ятеро постраждалих, серед них дитина: наслідки ударів рф по Нікопольському району

|
Дев’ятеро постраждалих, серед них дитина: наслідки ударів рф по Нікопольському району

Унаслідок чергової атаки російських військ на Нікопольський район Дніпропетровської області постраждало дев’ятеро людей, серед яких – чотирирічна дівчинка. Про це повідомив керівник області Олександр Ганжа.

Про це розповідає Finway

Деталі атаки та постраждалі

За офіційними даними, російська армія застосувала FPV-дрони для обстрілу району. У місті Марганець поранень зазнали троє осіб, зокрема дитина. Всі травмовані отримують амбулаторну медичну допомогу. Крім того, у Марганці пошкоджено мікроавтобус.

У Нікополі внаслідок атаки постраждали шестеро поліцейських, які перебували на службі під час удару. Один із них, 42-річний правоохоронець, госпіталізований у тяжкому стані. Зруйновано службові автомобілі поліції та рятувальників.

«У Нікополі шестеро постраждалих. Всі вони працівники поліції, які були на службі, коли сталася ворожа атака. 42-річний поліцейський госпіталізований у важкому стані. Пошкоджені службові автівки поліції та рятувальників», – додав Ганжа.

Атаки рф на цивільну інфраструктуру та ознаки геноциду

Російські війська регулярно здійснюють обстріли українських міст і критичної інфраструктури, використовуючи ударні безпілотники, ракети, авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню. Такі дії неодноразово кваліфікувалися українською владою та міжнародними організаціями як воєнні злочини, що мають цілеспрямований характер.

Обстріли об’єктів життєзабезпечення населення та медичних установ, спрямовані на позбавлення людей базових умов для життя – електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги – вважаються ознаками геноциду. Правники, дослідники геноцидів і правозахисники наголошують, що під час широкомасштабної війни рф вчиняє всі види злочинів, які підпадають під визначення геноциду, зокрема:

  • публічні заклики до знищення українців;
  • обстріли систем життєзабезпечення та медичних установ;
  • переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
  • винищення української інтелігенції;
  • депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
  • знищення українських книг та культурних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати геноциду та карати за такі злочини як під час війни, так і в мирний час. Відповідно до конвенції, геноцид – це дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

Керівництво російської федерації відкидає звинувачення у цілеспрямованих ударах по цивільній інфраструктурі та стверджує, що їхня армія не атакує мирне населення, лікарні, школи, дитсадки чи об’єкти енергетики України.