30 квітня Україна відзначає День прикордонника — професійне свято військовослужбовців Державної прикордонної служби, які стоять на захисті державного кордону. З початку незалежності й до 2014 року прикордонники контролювали понад 8 200 км кордону, що пролягає через ділянки з білоруссю, російською федерацією, Румунією, Молдовою, Угорщиною, Словаччиною та Польщею. З моменту початку російської агресії їх підрозділи виконують бойові завдання безпосередньо на лінії вогню.
Про це розповідає Finway
Історія свята та роль прикордонників
Святкування Дня прикордонника встановили на 30 квітня лише у 2018 році — раніше цю дату прив’язували до радянських традицій або до дня прийняття відповідного українського закону. Остаточно її обрали на честь подій 1918 року, коли війська УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича встановили перший прикордонний стовп із жовто-блакитними смугами на кордоні з більшовицькою росією та Військом Донським. Відмова від радянської дати мала символічне значення для незалежної України.
Бойові бригади ДПСУ: сучасний фронт і новітні технології
З перших днів повномасштабного вторгнення ДПСУ стала ключовою частиною Сил оборони України. За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, зараз понад половина особового складу служби бере участь у бойових діях на сході, півдні та на кордоні з росією. Значна частина підрозділів має власні смуги оборони або діє спільно з іншими бригадами ЗСУ й Нацгвардії.
Підрозділи ДПСУ активно застосовують сучасне озброєння та технології. Бійці бригади «Гарт» демонструють використання наземних роботизованих комплексів, а також ефективну логістику і підготовку до виконання завдань у прифронтових умовах. У бригаді «Помста» імені полковника Євгенія Пікуса створено підрозділ «Страж», що спеціалізується на наземних роботах і розвідувальних дронах «Лелека». Оператори FPV-дронів «Срібної трійки» здійснюють прицільні удари, зокрема виявляючи цілі у русі, уражаючи укриття противника та виконуючи нічні завдання.
Бригада «Форпост» також працює з наземними роботизованими комплексами на Південно-Слобожанському напрямку. Завдяки броньованій техніці вдається уникати втрат навіть при атаках російських FPV-дронів, що фіксують камери наземних безпілотників.
«Більш як 50% всього особового складу виконують бойові завдання як на лінії фронту на сході, на півдні, так і на кордоні з Росією. Кожна складова СОУ, зокрема й прикордонні підрозділи, або ж мають свої смуги оборони, як по лінії фронту, так і на кордоні з Росією, або ж виконують завдання в смугах оборони бригад ЗСУ чи НГУ», — пояснив Демченко.
Основні напрямки бойової роботи бригад ДПСУ нині — Покровський, Гуляйпільський, Краматорський, Лиманський, Куп’янський, а також ділянки державного кордону. Найбільший тиск російська армія чинить на Вовчанському напрямку Харківщини та намагається просунутися в Сумській області — зокрема у Краснопільській, Юнаківській та Хотинській громадах.
Озброєння та ситуація на кордоні з ЄС і сателітами рф
Демченко наголошує, що сучасні бойові бригади ДПСУ мають власне важке озброєння: артилерію, міномети різних калібрів, у тому числі 155 мм. На ділянках кордону з Придністров’ям та білоруссю, які залишаються «загрозливими сегментами», підрозділи ДПСУ посилюють інженерні укріплення. Попри те, що активності з білоруського боку наразі не зафіксовано, Україна продовжує готуватися до можливих загроз.
За словами Демченка, небезпека з боку білорусі зберігається доти, доки країна знаходиться під впливом російської федерації. Саме з її території у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення.
У лютому 2026 року український прикордонник збив дрон-камікадзе «Шахед» ЗС рф на Північно-Слобожанському напрямку. Також у квітні речник ДПСУ повідомив, що переміщення білоруських військових частин чи техніки до українського кордону не спостерігається.