Філіппіни стали одним із перших відчутних прикладів того, як близькосхідна криза перетворюється на кризу повсякденного життя. Країна імпортує майже всю необхідну їй нафту — і стрибок цін вище $100 за барель б’є одразу по всьому: від виробничих витрат до курсу національної валюти.
Про це розповідає Finway
Песо та історичний мінімум
На тлі глобального попиту на долар як захисний актив філіппінська валюта впала до рекордно низького рівня. Для країни, де виробники закуповують сировину за кордоном і продають готову продукцію на експорт, слабкий песо — це одночасно і перевага для експортерів, і додаткове навантаження для промисловості.
Електронна продукція становить близько половини всього філіппінського експорту. Якщо логістика та паливо дорожчають, а сировина купується у доларах — собівартість зростає незалежно від курсу.
Як діє уряд
Президент Фердинанд Маркос-молодший звернувся до Конгресу з проханням надати надзвичайні повноваження для зниження податків на нафтопродукти. Паралельно з понеділка державні установи перейшли на чотириденний робочий тиждень — щоб скоротити споживання енергії.
Цього тижня заплановано підвищення цін на пальне на 20 песо за літр — близько $0,34. Філіппінська торгово-промислова палата попередила: бізнес не зможе повністю поглинути це зростання і частину витрат неминуче перекладе на споживачів.
Як реагує бізнес
Реакція компаній різна. Гірничодобувна Global Ferronickel вже домовляється з підрядниками про перегляд тарифів з урахуванням подорожчання палива. Один з найбільших логістичних операторів країни — 2GO Group — заявив, що має механізми для управління волатильністю цін, але деталей не розкрив.
«Важко уявити, що хтось зараз не боїться», — прокоментував ситуацію голова Конфедерації філіппінських експортерів Серхіо Ортіс-Луїс.
За його словами, учасники ринку поки не скорочують виробництво — але ситуація залишається крайньою напруженою.