Внаслідок чергового російського обстрілу по Васильківській громаді Синельниківського району Дніпропетровської області було поранено чотирьох людей. Про це повідомив голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа. Серед постраждалих – троє чоловіків і одна жінка.
Про це розповідає Finway
«Двоє постраждалих ушпиталені. 64-річний чоловік у важкому стані», – заявив Ганжа.
Внаслідок атаки пошкоджено три багатоповерхові будинки, 13 приватних осель і приміщення селищної ради.
Обстріли по Дніпропетровщині тривають
Зранку стало відомо про ще одну атаку на Дніпропетровщині – російські війська обстріляли Нікополь і Марганецьку громаду, застосувавши артилерію та безпілотники. Внаслідок цього у Нікопольському районі постраждали сім осіб, серед яких двоє чоловіків 39 і 46 років перебувають у важкому стані, а жінки 32 і 37 років, а також 3-місячна і 4-річна дитина госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Ще один 34-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно.
Окупаційні війська рф систематично здійснюють обстріли українських міст різними типами озброєння – з використанням ударних безпілотників, ракет, авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Під ударами опиняється цивільна інфраструктура в усіх регіонах країни.
Міжнародна кваліфікація атак
Українська влада і міжнародні інституції розглядають подібні ракетні та артилерійські обстріли як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Обстріли об’єктів життєзабезпечення, знищення інфраструктури, лікарень, шкіл, позбавлення людей доступу до електроенергії, води, медичної допомоги та інших базових послуг – все це, за переконанням правників і дослідників геноцидів, може містити ознаки геноцидних дій.
За даними правозахисників, російська федерація неодноразово озвучувала наміри щодо знищення української ідентичності, а також організовувала цілеспрямовані переслідування освітян, інтелігенції та представників проукраїнської позиції на окупованих територіях. Окремо відзначається масова депортація дітей до рф із метою зміни їхньої ідентичності та знищення культурної спадщини України.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, покладає на 149 країн-учасниць обов’язок попереджати акти геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Згідно з Конвенцією, геноцидом визнаються дії, що мають на меті повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Серед ознак геноциду – вбивства, нанесення серйозних тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на знищення групи, а також насильницька передача дітей до іншої групи.
Керівництво росії заперечує, що під час повномасштабної війни російські війська цілеспрямовано обстрілюють цивільну інфраструктуру, знищують лікарні, школи, дитячі садочки та об’єкти енергетики, попри численні докази і свідчення про це.