Програма “Прозорі міста” провела комплексну оцінку прозорості публічних фінансів у 11 найбільших містах України за європейськими стандартами. За результатами дослідження, яке відбулося у березні 2026 року, жодне місто не змогло перевищити позначку у 60 балів зі 100 можливих, тоді як середній показник для вибраних міст склав лише 44,4%. Ці результати свідчать про значні проблеми з відкритістю місцевих бюджетів та доступом громадськості до ключової інформації.
Про це розповідає Finway
Лідери та аутсайдери рейтингу прозорості бюджету
Серед усіх обстежених міст найкращий результат показав Дніпро, який набрав 60 балів. Далі йде Луцьк із 57 балами, Київ та Хмельницький отримали по 52. У нижній частині рейтингу опинилися Чернігів (21 бал), Полтава (24) та Харків (25). При цьому, експерти зазначають, що навіть лідери рейтингу демонстрували сильні сторони лише в окремих сферах.
Так, Дніпро та Київ відзначилися високою точністю бюджетного планування та ефективною роботою у системі Prozorro.Продажі, однак не забезпечили повного доступу громадськості до важливих фінансових документів. Луцьк і Хмельницький, хоча й якісно наповнили бюджетні розділи на своїх офіційних сайтах, не досягли належного рівня ефективності в управлінні фінансами та активами. Жоден з муніципалітетів не продемонстрував комплексного підходу до прозорості.
“Головна проблема — не відсутність документів, а їхня недоступність і відсутність діалогу з громадою”.
Головні недоліки та особливості бюджетної прозорості
Експерти підкреслюють, що критичним недоліком залишається не стільки відсутність інформації, скільки її складна доступність для жителів міст та відсутність комунікації з громадою. Жодне місто не оприлюднило повний перелік пропозицій громадян до проєкту бюджету. У 10 із 11 міст протоколи громадських слухань не були опубліковані у передбачених розділах сайтів, а анонси таких слухань вдалося знайти лише у п’яти містах. Також жоден муніципалітет не оприлюднив на порталі Open Budget звіти про виконання паспортів бюджетних програм.
Ситуація у Полтаві, Харкові та Чернігові ще гірша — ці міста взагалі не мають структурованих бюджетних розділів на своїх офіційних ресурсах, що унеможливило отримання позитивної оцінки за низкою критеріїв. Зокрема, інформація про бюджет у Харкові розпорошена між 73 окремими сторінками з посиланнями.
Попри загальні проблеми, позитивною тенденцією стало те, що більшість міст досягли високої точності бюджетного планування, що відповідає міжнародному стандарту PEFA категорії “А”. Середнє відхилення фактичних доходів від запланованих становило лише 3,08%, що вважається хорошим результатом навіть у складних умовах. Винятком став Харків, де невиконання плану за доходами та видатками перевищило 14% через несвоєчасне надходження державної субвенції на будівництво метро.
Дослідження також показало, що близькість міста до зони бойових дій не є визначальним фактором ефективного управління фінансами. Наприклад, Харків і Запоріжжя виконали більше критеріїв закупівель та управління майном, ніж Чернігів, який перебуває у схожих безпекових умовах.
Закупівлі, управління майном та рекомендації аналітиків
Всі 11 міст впровадили ієрархію замовників у модулі BI Prozorro та використовують Prozorro.Продажі для аукціонів оренди комунального майна. Однак, лише вісім міст провели земельні торги через електронну систему, а мала приватизація в Кропивницькому і Чернігові не здійснювалася взагалі.
Середній Індекс замовника для проаналізованих міст склав 36,4, при цьому максимальний показник 40,1 отримав Київ, а найменший — Львів (32,2). Конкурентність закупівель залишається низькою: у середньому на одну процедуру припадає менше двох учасників.
Особливої уваги заслуговує ситуація у Луцьку — незважаючи на доволі високі оцінки за відкритість, аудит державних фінансів за 2020–2025 роки виявив значні порушення. Це підтверджує основний висновок дослідження: прозорість є важливою умовою, але цього недостатньо для повноцінного контролю за фінансами — потрібен постійний нагляд та дієвий аудит.
