Українські підприємства з переробки сої та ріпаку нині використовують свої виробничі потужності лише на 65%, що призводить до недоотримання значних доходів для державного бюджету. В економічному комітеті Верховної Ради підрахували, що у разі повного завантаження цих потужностей країна могла б отримати додатково ₴7,3 млрд, а валютні надходження зросли б на $238 млн. Для стимулювання розвитку переробної промисловості пропонувалося впровадити 10% експортне мито на операції трейдерів з ріпаком і соєю. При цьому для фермерів, які експортують власний урожай, планувалося зберегти безмитний режим.
Про це розповідає Finway
Мета нововведення та очікувані результати
Основна ідея запровадження експортного мита полягала в тому, щоб мотивувати великих трейдерів відмовитися від експорту сировини, а натомість інвестувати у будівництво заводів для перероблення в Україні. Така практика вже дала позитивні результати на ринках соняшника і лісу-кругляка, де подібні кроки сприяли залученню потужних промислових інвестицій. За прогнозами, введення мита на експорт сирої продукції дозволило б збільшити експорт олії з ріпаку на 300%, а шроту — на 200%. Щодо сої цей показник міг зрости на 50% для олії та на 100% — для шроту.
Бізнес виступив проти, парламент не підтримав ініціативу
“Водночас бізнес-спільнота ACC в Україні вбачає ризики у запровадженні таких мит, стурбованість висловлювала і ЄБА. Відтак, Верховна Рада 18 червня не підтримала правку до законопроєкту №13134, яка мала ввести 10% експортне мито”.
Бізнес-асоціації, зокрема Американська торговельна палата і Європейська бізнес-асоціація, висловили стурбованість щодо можливого запровадження мит. Вони вважають, що такі кроки можуть створити ризики для українських експортерів та обмежити доступ до зовнішніх ринків. Внаслідок цього Верховна Рада не підтримала відповідну поправку до законопроєкту №13134, яка передбачала введення 10% експортного мита на сою та ріпак.