Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що законопроєкт про віртуальні активи в Україні, ініційований Офісом президента, знято з розгляду. За його словами, головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) були висловлені заперечення проти документа, який вже раніше отримав схвалення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Про це розповідає Finway
Згідно з інформацією Железняка, процес розробки регулювання криптоіндустрії триває вже кілька років, і в ньому брали участь не тільки комітет, а й різні державні органи, зокрема Міністерство цифрової трансформації та Національний банк України (НБУ). Востаннє, наприкінці квітня 2025 року, законопроєкт був одноголосно схвалений комітетом, проте тепер його доля виглядає невизначеною.
Блокування законопроєкту та його наслідки
За словами Железняка, законопроєкт зник із порядку денного після зустрічі в Офісі президента, на якій обговорювалися його подальші дії. Нардеп зазначив, що особисто президент ухвалив рішення зняти цей пункт, що підтверджують його джерела. Водночас він вказав, що головою НКЦПФР Русланом Магомедовим були наведені вагомі аргументи проти документа.
“Він зник із порядку денного не просто так. Його зняли після так званої зустрічі в Офісі президента, яку проводив особисто глава держави зі своїми заступниками, представниками фракції та головами комітетів”
Серед причин, чому законопроєкт не відповідає міжнародним стандартам, Магомедов зазначив, що він не відповідає регламенту MiCA та принципам Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO). Також документ передбачає тимчасовий допуск до ринку постачальників послуг без авторизації, що, на його думку, створює додаткові ризики під час війни.
Железняк, коментуючи цю позицію, відзначив, що раніше саме НКЦПФР блокувала прийняття законопроєкту про впровадження принципів IOSCO, що вже вплинуло на можливість отримання кредиту від Світового банку у розмірі $1,5 млрд.
Перспективи регулювання криптоактивів в Україні
Железняк вважає, що блокування законопроєкту є серйозною перешкодою для розвитку криптоіндустрії в Україні, адже ініціатива може знову натрапити на опір з боку НКЦПФР та інших структур. Він також зауважив, що відмова від реєстрації є критично важливою для залучення інвестицій та розвитку ринку.
“Давайте я наведу приклад… Щоб гроші, замість будинків і квартир, отримували українці у вигляді податкових відрахувань до бюджету”
Нардеп також повідомив, що НКЦПФР пропонувала направити текст законопроєкту на ознайомлення в правоохоронні органи, з чим він категорично не згоден. Це може затягнути процес легалізації криптоактивів в Україні на невизначений термін.
Важливо зазначити, що Руслан Магомедов вже висловлював думку про те, що легалізація криптовалют може бути відкладена до завершення війни, оскільки в нинішніх умовах це є ризикованим кроком.