У другому півріччі 2025 року український банківський сектор може зіткнутися зі зниженням процентних ставок за основними кредитними продуктами. Такий сценарій можливий за умови стабільного економічного зростання та зниження інфляції до 9% у річному вимірі.
Про це розповідає Finway
Перспективи кредитування та депозитів
Експерти очікують, що середні ставки за автокредитами, іпотекою, а також позиками для малого та середнього бізнесу знизяться до 17–18%. За словами Сергія Мамедова, віцепрезидента Асоціації українських банків і голови правління ГЛОБУС БАНКУ, це стане можливим завдяки ймовірному зниженню облікової ставки Національним банком України. Він вважає, що до кінця року регулятор може скоригувати вартість грошей, знизивши облікову ставку, а також ставки за тримісячними депозитними сертифікатами та іншими монетарними інструментами на 1–1,5 відсоткових пункти.
“Зниження облікової ставки до 14–14,5% дасть змогу банкам активніше розвивати різноманітні кредитні програми — передусім кредити для малого та середнього бізнесу, іпотеку й автокредити, адже вартість залучених коштів під кредитні програми знизиться. Разом із тим ми не виключаємо, що зниження ставки за тримісячними депозитними сертифікатами до 17,5–18%, на основі якої формується дохідність більшості депозитних програм, вплине на дохідність гривневих депозитів: ставки можуть знизитися в середньому на 1–1,5 в.п.”, — прогнозує банкір.
Відповідно, банки отримають змогу активно розширювати кредитування, особливо в сегменті МСБ, автокредитів та іпотеки. Проте зниження ставок за депозитними сертифікатами призведе до відповідного зниження дохідності гривневих депозитів для населення.
Динаміка валютного ринку та курсові очікування
Стан валютного ринку у другому півріччі 2025 року визначатиметься низкою ключових факторів. Сергій Мамедов наголошує, що робити довгострокові прогнози складно через вплив воєнних і глобальних економічних процесів. Зокрема, на формування курсу євро впливають світові тенденції, геополітична напруга, а також зміни у поведінці інвесторів щодо долара і європейських валют. Водночас «український» курс євро, за оцінками експертів, залишається синхронізованим зі світовими котируваннями долара та євро.
Додатковими чинниками для валютного ринку стануть формування державного бюджету з урахуванням прогнозованого зростання ВВП та обсягів міжнародної фінансової підтримки, яка, нагадаємо, у 2026 році ще не визначена. У бюджеті також буде закладено орієнтовний курс долара на наступний рік, що може слугувати індикатором для ринку. Не слід забувати й про вплив воєнної невизначеності на валютні курси.
Національний банк, як і раніше, застосовуватиме змішану стратегію валютного регулювання, поєднуючи елементи контролю і ринкових механізмів.
“Впродовж останніх місяців валютні тренди на світових ринках неодноразово змінювалися. Однак завдяки особливому валютному режиму в Україні ми не бачимо значних провалів чи стрімкого зростання курсу долара. Натомість курс євро залишатиметься співмірним зі світовою вартістю цієї валюти”, — вважає Сергій Мамедов.
Очікується, що до кінця року офіційний курс долара США може досягти 43–44 грн. Це означає, що з липня по грудень офіційний курс може зрости на 2,5–5%. Водночас експерти не передбачають різких стрибків на валютному ринку.
Сергій Мамедов також підкреслює, що режим «керованої гнучкості» продовжує виправдовувати себе в умовах війни, дозволяючи уникати хаотичних коливань:
“Режим “керованої гнучкості” в умовах війни повністю себе виправдовує: на ринку відсутні хаотичні чи “аритмічні” коливання. Будь-яка курсова корекція відбувається поступово — без стрибків угору чи обвалів. До того ж міжнародні валютні резерви дають змогу коригувати обсяг валютних інтервенцій, максимально врівноважуючи попит і пропозицію”, — наголосив банкір.
Головними факторами, які визначатимуть розвиток банківської сфери у другому півріччі, банкір називає:
- подальше зниження інфляції до 9% річних;
- очікуване економічне зростання — ВВП країни може зрости на 3% за підсумками 2025 року;
- рівень міжнародної фінансової підтримки — з початку великої війни Україна щорічно потребує $38–40 млрд зовнішньої допомоги.
Водночас Сергій Мамедов зазначає, що саме воєнний фактор буде визначальним для всіх економічних процесів. Суспільство, за його словами, сприйматиме війну як значно більший виклик, ніж інфляцію чи кредитні ставки. Перспективи банківського сектору безпосередньо пов’язані з ефективною обороною країни та досягненням миру:
“У другому півріччі війну суспільство сприйматиме як більший виклик, ніж інфляцію чи ставки за кредитами. Адже від того, чи вдасться досягти принаймні короткострокового припинення вогню, залежать долі сотень тисяч військових і мільйонів наших громадян. Саме тому будь-яка розмова про поступ банківської сфери має враховувати воєнні обставини — насамперед ефективний спротив ворожій армії та реальні, а не декларативні, зусилля для досягнення тривалого миру. Водночас стійкість банків — це підмурок економічного розвитку й упевненості в майбутньому держави”, — підсумував Сергій Мамедов.