Обговорення можливості проведення дострокових виборів в Україні під час війни знову опинилося у центрі уваги після публікації у The Financial Times. Видання послалося на анонімні джерела, згідно з якими адміністрація президента США Дональда Трампа нібито наполягала на проведенні як президентських виборів, так і референдуму щодо мирної угоди з росією до 15 травня, погрожуючи в разі відмови позбавити Україну американських гарантій безпеки. Однак ця інформація була спростована українською владою, зокрема президентом Володимиром Зеленським, що викликає питання щодо мотивів та справжніх ініціаторів такої інформаційної хвилі.
Про це розповідає Finway
Можливість виборів та позиція ключових політичних гравців
Ідея проведення виборів під час воєнного стану розглядається виключно як потенційно вигідна для чинної влади, якщо Зеленський вирішить балотуватися вдруге. Його попередні заяви 2019 року про намір обіймати посаду лише один термін нині втрачають актуальність. Для інших відомих політиків, таких як Юлія Тимошенко чи Петро Порошенко, швидкі вибори не несуть перспектив, адже їхні рейтинги не гарантують успіху.
Серед основних викликів для організації виборів залишаються: наявність сотень тисяч військових на фронті, мільйони внутрішньо переміщених осіб, а також окупація частини територій. Фахівці та експерти зазначають, що навіть пів року для підготовки до виборів у таких умовах є недостатнім терміном. Крім того, дострокові вибори можуть поставити під сумнів їхню легітимність як всередині країни, так і серед міжнародних партнерів, для яких важлива легітимність української влади як підстава для підтримки держави.
Вимоги, ризики та реакція влади
Публікація The Financial Times стверджує, що Київ розпочав підготовку до виборів і референдуму під тиском США, які прагнуть завершити мирні переговори з росією вже навесні. Проте, за словами західних і українських чиновників, реалізація такого плану малоймовірна через низку об’єктивних факторів. Серед них — відсутність прогресу у переговорах із кремлем, небезпека для виборчих дільниць через атаки дронами та масова міграція громадян, які покинули свої домівки.
Як підкреслюють експерти, легітимність голосування під час війни буде під питанням. Голова правління аналітичного центру «Опора» Ольга Айвазовська зазначила:
«Шість місяців на підготовку до виборів — це не максимальний [необхідний термін], а мінімальний», — сказала Ольга Айвазовська, голова правління київського аналітичного центру «Опора».
Серед українських політиків існує консолідована позиція щодо недоцільності виборів під час війни без гарантій безпеки та перемир’я. Мер Києва Віталій Кличко також висловився проти політичної конкуренції в умовах збройного конфлікту, зазначивши, що це може призвести до внутрішньої дестабілізації, що вигідно росії.
У свою чергу, президент Зеленський чітко заявив, що рішення про вибори можливе лише за умови припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Він також спростував інформацію про наміри оголосити вибори 24 лютого, підтвердивши, що США не висувають ультиматумів щодо гарантій безпеки в обмін на вибори. Зеленський наголосив:
«Я вперше чую про намір оголосити план виборів 24 лютого. До виборів Україна перейде лише тоді, коли отримає гарантії безпеки й припинення вогню», — сказав він.
У парламенті нині відсутня достатня підтримка для ухвалення законодавчих змін, які б дозволили організувати вибори під час воєнного стану. Депутати та експерти погоджуються, що голосування може відбутися не раніше ніж через пів року після завершення воєнного стану. Більше того, навіть після правового врегулювання питання виборів на Верховну Раду чекають складні політичні консультації й узгодження інтересів різних фракцій.
Щодо мирних переговорів з росією, Київ залишається на позиції, що будь-які поступки щодо територіальної цілісності є неприйнятними, а для підписання мирної угоди необхідне припинення вогню. Натомість адміністрація Трампа пов’язує надання гарантій безпеки із досягненням ширшої мирної угоди, яка може містити поступки стосовно Донбасу.
Ситуація з проведенням виборів в умовах війни залишається предметом спекуляцій та інформаційних атак, і, як показує досвід, подібні хвилі виникатимуть щоразу, коли хтось намагатиметься вплинути на політичну стабільність в Україні чи прощупати настрої суспільства і політичних еліт.