росія намагається захистити своє населення від негативних наслідків підвищення світових цін на нафту та пошкоджень власної нафтової інфраструктури. Однак ці заходи суттєво зменшують для країни економічний ефект від зростання доходів, отриманих через здорожчання енергоносіїв.
Про це розповідає Finway
Зростання доходів рф та вплив держсубсидій
Згідно з аналізом Інституту дослідження війни, росія змушена виділяти значні кошти на підтримку нафтової галузі. За офіційними даними міністерства фінансів рф, у квітні 2026 року доходи бюджету від нафти та газу збільшилися вдвічі порівняно з березнем: федерація отримала майже 917 мільярдів рублів (близько 12 мільярдів доларів) у вигляді податків на видобуток корисних копалин, а доходи від нафти сягнули 10 мільярдів доларів.
Однак, як зазначає російське опозиційне медіа «Власть», влада рф суттєво збільшила субсидії нафтовим компаніям. У квітні на ці цілі було спрямовано еквівалент майже 4,68 мільярда доларів — кошти використали для підтримання низьких цін на бензин, а також на модернізацію й ремонт нафтопереробних заводів. Таким чином, додаткові доходи бюджету були майже повністю нівельовані цими витратами.
Водночас, у міністерстві фінансів рф очікують, що у травні 2026 року доходи від нафти та газу продовжать зростати.
Українські атаки та ситуація на світовому ринку
«Посилення Україною далекобійної ударної кампанії проти російської нафтової інфраструктури в російському тилу, ймовірно, продовжуватиме впливати на доходи Росії від експорту нафти та газу, оскільки ключові російські нафтові порти, такі як Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, працюють на неповну потужність, що заважає Кремлю повною мірою скористатися перевагами вищих цін на нафту та послаблення санкцій США».
Аналітики наголошують, що українська кампанія з ураження об’єктів нафтової інфраструктури рф суттєво обмежує можливості Москви отримувати додаткові прибутки від експорту енергоресурсів. Зокрема, через пошкодження портів Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області вони змушені працювати на зниженій потужності, що ускладнює максимальне використання вигідної цінової кон’юнктури на ринку нафти.
На світовому ринку нафти спостерігається висока волатильність. 6 травня ціна бареля нафти марки Brent знижувалася на 9% – опустилася нижче 100 доларів, хоча до вечора піднялася понад 102 долари за барель. Це на 7% менше, ніж під час закриття торгів 5 травня. Така динаміка пов’язана з очікуваннями щодо можливої угоди між США й Іраном про завершення війни на Близькому Сході.
Ринок нафти залишається чутливим до подій у регіоні, оскільки з кінця лютого Ормузька протока фактично закрита для транзиту, а до початку бойових дій через неї проходила п’ята частина світових постачань. На тлі війни ціна нафти досягала понад 120 доларів за барель.