В Україні, попри те, що офіційний пенсійний вік залишається незмінним, дедалі більше громадян похилого віку продовжують працювати. Основними причинами цієї тенденції є триваюча війна та дефіцит робочої сили на ринку праці.
Про це розповідає Finway
Дефіцит кадрів і роль пенсіонерів на ринку праці
Кількість працюючих пенсіонерів у державі невпинно зростає, оскільки багато людей досягають пенсійного віку, але залишаються активними через недостатню кількість робочих рук. Крім того, підвищення пенсійного віку відбувається фактично через зростання вимог до страхового стажу – щоб отримати пенсію, потрібно мати більше років офіційної роботи.
“Якщо людина не має відповідного трудового стажу, вона продовжує працювати далі. Кожен з тих, хто отримує мінімальну пенсію у майже 2 600 гривень – а це до двох мільйонів українців — також намагається працювати. І роботодавці через дефіцит кадрів змушені повертатися до пенсіонерів, які за станом здоров’я ще хочуть працювати”, — каже Цимбалюк.
Михайло Цимбалюк, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, зазначає, що така практика характерна і для країн Європейського Союзу та Сполучених Штатів, де багато людей працюють навіть після досягнення 60 років.
Пенсійна реформа та проблеми з виплатами
За словами Цимбалюка, нинішній склад Верховної Ради не планує ухвалювати рішення про підвищення пенсійного віку на законодавчому рівні, адже це могло б викликати значний суспільний резонанс. Проте, після завершення війни, потреба у робочій силі лише зростатиме, і питання рівня зарплат для демобілізованих військових може стати ще актуальнішим.
Діючий закон передбачає вдосконалення механізмів підтвердження страхового стажу та спрощення процедур призначення і перерахунку пенсій для тих, хто втратив необхідні документи через знищення архівів, ліквідацію підприємств чи тимчасову окупацію територій.
Водночас, за словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, близько 169 тисяч громадян залишаються без пенсійних виплат через складні процедури оформлення та відсутність належної взаємодії між державними реєстрами.