У 2026 році в Україні впроваджено новий порядок контролю за операціями з нерухомістю: рієлтори офіційно стали частиною системи фінансового моніторингу. Відтепер посередники працюють на рівні з нотаріусами та оцінювачами, забезпечуючи потрійний нагляд за кожною угодою на ринку житла.
Про це розповідає Finway
Нові обов’язки рієлторів у сфері фінмоніторингу
Поріг для обов’язкової перевірки залишився на рівні 400 тисяч гривень, що є надзвичайно низькою сумою для сучасного ринку нерухомості. Це означає, що практично кожна угода з купівлі-продажу житла автоматично підлягає контролю з боку рієлторів, які тепер мають виконувати додаткові функції.
Окрім традиційних послуг, рієлтори повинні ідентифікувати клієнтів, перевіряти походження їхніх коштів, а також повідомляти про підозрілі фінансові операції до Держфінмоніторингу. Для цього фахівці з нерухомості зобов’язані зареєструватися у відповідній системі та аналізувати кожну угоду на предмет нетипових деталей.
«Покупці та продавці відтепер зобов’язані надавати паспортні дані, податковий номер і підтвердження доходів. Уся ця інформація зберігатиметься щонайменше п’ять років».
Особливий акцент у перевірках робиться на розрахунки готівкою та складні схеми проведення операцій, що підвищує рівень прозорості ринку.
Як зміни вплинуть на учасників ринку нерухомості
Учасники ринку вже відчувають наслідки нових вимог. Додаткові перевірки призводять до збільшення кількості необхідних документів та подовження строків укладання угод. За оцінками експертів, ці нововведення можуть додати від одного до трьох днів до стандартного процесу купівлі чи продажу житла. Відтепер пояснення щодо походження коштів стали обов’язковою частиною кожної операції.
Попри посилення контролю, тіньовий сегмент ринку не зникне повністю. Деякі учасники намагатимуться обійти правила через неофіційні домовленості або додаткову плату за збереження анонімності. Таким чином, ринок нерухомості, ймовірно, поділиться на прозору та тіньову частини, а ризики для учасників неофіційних угод зростатимуть.