Понад половина народних депутатів України потрапляли до реєстру боржників

В Україні змінилися виплати лікарняних

Більше половини чинних народних депутатів України опинялися у статусі боржника в Єдиному реєстрі боржників. Із 399 парламентарів — 210 були внесені до реєстру, переважно через несплату штрафів за порушення правил дорожнього руху. Проте серед депутатів є й ті, хто допускав борги за аліменти, комунальні послуги чи податки.

Про це розповідає Finway

Лідери рейтингу боржників серед народних депутатів

За результатами аналізу Єдиного реєстру боржників, близько 52,6% депутатів хоча б раз потрапляли до цього списку, дехто — ще до обрання до Верховної Ради. Абсолютним рекордсменом став Михайло Бондар із “Європейської солідарності” — на його ім’я зареєстровано 99 штрафів за порушення ПДР. За словами депутата, під час повномасштабної війни він завозив до України сотні автомобілів для потреб ЗСУ, які тимчасово реєструвалися на нього. Саме військові, які користувалися цими авто, й порушували правила, а штрафи надходили на ім’я Бондара.

“Блокували рахунки і мого благодійного фонду, і мої”, – скаржиться народний депутат.

Випадок Бондара є винятком, адже більшість депутатів мають лише по одному чи два прострочених штрафи.

Друге місце за кількістю виконавчих проваджень посів Ігор Негулевський — у нього зафіксовано 38 проваджень, з яких 24 — прострочені штрафи за ПДР. Чималу кількість штрафів він отримав ще до початку повномасштабної війни. Третю позицію займає Володимир Тимофійчук із фракції “Слуга народу”, який має 25 виконавчих проваджень, з них 11 — за порушення ПДР.

Загалом 150 із 210 депутатів, які потрапили до реєстру боржників, мали прострочені штрафи за порушення дорожнього руху. До тих, хто має більше 10 таких штрафів, належать Олександр Фельдман із “Відновлення України”, Василь Вірастюк, Артем Дмитрук (який залишив країну), Олександр Сухов із “Довіри” та Андрій Одарченко.

Борги за аліменти і комунальні послуги

Окрім штрафів, депутати нерідко потрапляли до реєстру боржників через несплату аліментів. Таких випадків налічується 13. Серед них — Василь Вірастюк, який став фігурантом судового позову щодо стягнення аліментів на двох синів у розмірі 80 тисяч гривень на місяць. Суд визнав аргументи Вірастюка щодо неможливості виплати такої суми через обмеження для депутатів щодо підприємницької діяльності та наявність другої групи інвалідності. Зрештою, суд постановив стягувати з нього аліменти у розмірі 1/3 доходу на кожну дитину.

У реєстрі боржників через аліменти опинялися також “слуга народу” Денис Герман, який ще у 2012 році мав борг із аліментів, а також Андрій Богданець і Сергій Козир. Останній у 2015 році погодився сплачувати 1/4 доходу на дитину, однак згодом просив зменшити розмір аліментів через народження ще однієї дитини. Серед боржників у минулому були Сергій Власенко з “Батьківщини” та Олександр Кабанов із “Слуги народу”.

Щодо комунальних боргів, прикладом є нардеп Петро Павловський, якого у 2023 році внесли до реєстру через борги за комуналку та аліменти. Він мав зобов’язання сплачувати 1/3 заробітку на утримання дітей, а також борг перед “Харківськими тепловими мережами” за опалення.

Найбільший комунальний борг був у Михайла Макаренка з платформи “За життя та мир”. У лютому 2025 року “Київтеплоенерго” змусило його через суд сплатити понад 53 тисячі гривень за гарячу воду та опалення. Справу розглядали у двох інстанціях, оскільки частину боргу він накопичив ще до 2018 року.

До підготовки матеріалу були використані дані з різних офіційних реєстрів, включаючи YouControl, Єдиний реєстр боржників та Реєстр судових рішень.

Новини по темі