Міжнародна незалежна комісія ООН офіційно визначила дії російської федерації щодо депортації, незаконного переміщення та насильницького зникнення українських дітей з окупованих територій як злочин проти людяності. Затримка у поверненні дітей на батьківщину кваліфікується як військовий злочин.
Про це розповідає Finway
Звіт ООН: масштаби та системність порушень
У нещодавно оприлюдненому звіті комісії ООН детально описано результати розслідування за минулий рік. У документі зазначається, що зібрані докази свідчать про здійснення російською владою злочинів проти людяності, а саме депортації, насильницького переміщення та зникнення дітей. Водночас підтверджується попередній висновок про незаконність дій росії щодо українських дітей, що є військовими злочинами. Окремо наголошується на безпідставній затримці репатріації дітей, що також кваліфікується як воєнний злочин.
«Зібрані докази дозволяють Комісії дійти висновку, що російська влада скоїла злочини проти людяності, такі як депортація та насильницьке переміщення, а також насильницьке зникнення дітей. Комісія також підтверджує свій попередній висновок, що російська влада незаконно депортувала та переміщувала дітей, що є воєнним злочином, і невиправдано затримувала їхню репатріацію, що також є воєнним злочином», – йдеться в документі.
Комісія підкреслила, що дії росії порушують міжнародне гуманітарне право та норми у сфері захисту прав людини. Зазначається, що ці дії не були зумовлені захистом інтересів дітей, а навпаки – призвели до порушення їхніх основних прав.
Систематичні вивезення та масштаби злочинів
Згідно зі звітом, російська влада навмисно приховує інформацію про місцеперебування депортованих дітей, розміщує їх у дитячих будинках, передає до прийомних або російських родин, навіть попри наявність родичів в Україні. Такі дії прирівнюються до ще одного злочину проти людяності – насильницького зникнення дітей. Процес повернення дітей додому затягується на роки, попри зусилля України та міжнародних посередників.
Замість створення дієвої системи повернення дітей, російська федерація сконцентрувалася на їх тривалому перебуванні у російських сім’ях або установах. Дітям примусово надається громадянство рф, їхні профілі розміщують на порталах для усиновлення.
Офіційна позиція росії полягає у запереченні фактів депортації, натомість влада країни заявляє про «евакуацію» дітей з зон бойових дій. Комісія ООН пояснює, що евакуація в умовах війни можлива лише як тимчасовий захід, а повернення дітей на батьківщину має відбуватися максимально швидко.
Звіт наголошує, що такі дії мають системний характер, є частиною скоординованої політики, за яку несуть відповідальність посадовці рф всіх рівнів, включаючи президента владіміра путіна.
За офіційними українськими даними, понад 20 тисяч дітей були вивезені до росії чи залишилися на окупованих територіях під час повномасштабної війни. Водночас омбудсмен Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець висловлював припущення, що реальна кількість депортованих може досягати 150 тисяч, а уповноважена з прав дитини Дар’я Герасимчук оцінювала цю цифру у 200-300 тисяч дітей.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт владіміра путіна та дитячої омбудсменки рф Марії Львової-Бєлової за підозрою у воєнних злочинах, пов’язаних із насильницькою депортацією та переміщенням українських дітей.
За словами Львової-Бєлової, з початку повномасштабної агресії росія «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, серед яких понад 700 тисяч дітей. Представниця рф стверджує, що більшість дітей нібито прибули з батьками або іншими родичами.