Національний банк України офіційно пояснив підстави та обставини націоналізації АТ «Сенс Банк», а також деталізував заходи нагляду за фінансовою установою після переходу у державну власність. Заява пролунала під час засідання тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, у якій взяв участь заступник голови правління НБУ Дмитро Олійник.
Про це розповідає Finway
Причини націоналізації та ситуація із капіталом
У НБУ підкреслили, що націоналізація Сенс Банку була зумовлена ризиками для фінансової стабільності та інтересів вкладників, які виникли через санкції проти акціонерів банку. Санкційні обмеження щодо власників істотної участі призвели до невиконання ними зобов’язань щодо підтримання належного рівня капіталу. Внаслідок цього, з 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року регулятивний капітал банку зменшився на 50%, тоді як у більшості системно важливих банків України цей показник зріс у середньому на 29%.
“Обставини, які наразі розглядаються ТСК ВРУ, жодним чином не можуть бути пов’язані з націоналізацією банку”
НБУ також уточнив, що процедура призначення членів наглядової ради Сенс Банку здійснювалась за конкурсом, затвердженим Кабінетом міністрів. Усі кандидати на момент погодження відповідали вимогам, крім одного, документи якого були повернуті у вересні 2025 року. Зараз НБУ проводить оцінку відповідності членів наглядової ради встановленим критеріям, а також ініціює моніторинг незалежності голови наглядової ради Миколи Гладищенка.
Посилений нагляд та наслідки для банку
Після націоналізації Національний банк посилив контроль за Сенс Банком: проведено три інспекційні перевірки з питань дотримання банківського законодавства, зокрема оцінку якості активів та виконання рекомендацій. Також здійснювалися численні безвиїзні вивчення корпоративного кредитування та ціноутворення у транзакційному бізнесі. За результатами перевірок до банку застосовувалися заходи впливу, про що НБУ інформував публічно.
Впродовж 2023–2026 років НБУ направив до правоохоронних органів і Державної податкової служби 13 звернень, а також чотири листи Державній службі фінансового моніторингу. Посилений нагляд дозволив виявити ознаки існування у минулому прихованої паралельної структури управління банком представниками колишніх підсанкційних власників. Згідно зі звітами незалежної компанії, у 2012–2022 роках у банку практикувалися подвійне протоколювання рішень, створення прихованих документів, «тіньові керівники» та рішення щодо ризикових операцій для покращення фінансових показників.
На підставі цієї інформації НБУ розпочав моніторинг ділової репутації керівництва банку та вже відкрив адміністративне провадження щодо відповідності кваліфікаційним вимогам СЕО банку Олексія Ступака.
У документі регулятора відкидаються звинувачення у «мовчазній згоді» та відсутності належних дій щодо банку, а також спростовується інформація про створення організованої групи для обслуговування нелегальних платежів ігорного бізнесу. За словами НБУ, подібні звинувачення спрямовані на дискредитацію регулятора і не відповідають дійсності.
Також Нацбанк підкреслює, що не має повноважень впливати на тарифну політику Сенс Банку чи операційну діяльність фінансових установ. Рішення про обслуговування окремих сегментів клієнтів ухвалює наглядова рада банку.
Щодо розподілу прибутку Сенс Банку, у 2023–2024 роках кошти не розподілялися. За 2023 рік прибуток склав 2,704 млрд грн, за 2024 рік – 1,761 млрд грн. Весь прибуток залишився у капіталі банку для покриття виявлених потреб після націоналізації та за результатами оцінки стійкості. Згідно з програмою докапіталізації, перша виплата дивідендів державі запланована на 2028 рік.
АТ «Сенс Банк» (раніше – «Альфа-Банк Україна») перейшов у державну власність у липні 2023 року. Причиною стала присутність серед акціонерів російських бізнесменів, що перебували під санкціями. Уряд вирішив, що 95% чистого прибутку за 2025 рік буде спрямовано на покриття збитків минулих років.
Президент Володимир Зеленський підкреслив необхідність реформування державних компаній і банків, а також наголосив на важливості приватизації Сенс Банку у 2026 році.