У північній частині Іспанії, у відкладеннях нижньої крейди, палеонтологи знайшли новий вид динозавра, що може істотно змінити розуміння еволюції рослиноїдних ящерів Європи. Новий вид отримав назву Foskeia pelendonum. Незважаючи на свої малі розміри — довжина тіла менш ніж 50 сантиметрів — Foskeia вирізнялася складною будовою черепа, що суперечить попереднім уявленням про спрощення анатомії у мініатюрних динозаврів.
Про це розповідає Finway
Особливості Foskeia pelendonum: розміри та анатомія
Рештки цього динозавра були знайдені у формації Вегагете. Вчені під керівництвом палеонтолога Поля-Еміля Дьєдонне дослідили кістки щонайменше п’яти особин. Найбільше вражає поєднання надзвичайно малого тіла з розвиненою, «дорослою» архітектурою черепа. Це підтверджує, що зменшення розмірів не обов’язково супроводжується втратою складних анатомічних рис.
Назва роду Foskeia походить із давньогрецьких слів, що вказують на легкість та спосіб живлення, а видова назва pelendonum пов’язана з кельтиберійським племенем, яке колись жило на цій території. Таке поєднання відображає і біологічне, і історичне значення відкриття.
Еволюційна роль та нові питання для науки
Проведений анатомічний аналіз дозволив віднести Foskeia pelendonum до ранніх представників європейської лінії Rhabdodontomorpha — групи рослиноїдних динозаврів, еволюційна історія яких досі мала значні прогалини. Особливо важливо, що, завдяки цій знахідці, вчені змогли заповнити близько 70 мільйонів років еволюційної історії цієї гілки.
Не менш важливими стали результати гістологічного аналізу. Мікроструктура кісток довела, що найбільші екземпляри були дорослими, а не молодими особинами. За словами доктора Коена Штайна, темпи росту Foskeia нагадували метаболізм дрібних птахів або ссавців, що є нетиповим для багатьох динозаврів.
Філогенетичні аналізи оновили гіпотезу про існування ширшої групи Phytodinosauria, яка могла б об’єднувати всіх рослиноїдних динозаврів у спільну кладу. Однак, як підкреслюють дослідники, для підтвердження цієї ідеї потрібні додаткові знахідки.
Foskeia pelendonum наочно доводить, що еволюція динозаврів проходила не лише шляхом гігантизму. Поряд із гігантськими видами існували і напрочуд дрібні, проте анатомічно складні форми, здатні займати власні екологічні ніші. Такі відкриття змушують науковців переглядати усталені уявлення про перших рослиноїдних динозаврів Європи.